Вертикалізатор Динамічний Параподіум тренажер Vitea Care Parapodium Dynamic PD180 Adult Stander

Вертикальний дизайн

Параподіум Динамічний

Vitea Care

Parapodium Dynamic

PD200 Adult Stander

Опори нижніх кінцівок і тулуба (система ортез)
для забезпечення вертикалізації та пересування інвалідів

Апарат ортопедичний Вертикальний Вертикальнизатор «Динамічний параподіум»
призначений для активної реабілітації та пересування
(Насамостояльне сходження) без додаткової допомоги
інших допоміжних засобів хворих із травмами
спинного мозку (зокрема шийного відділу), ДЦП, різними
неврологічними порушеннями, що викликають повний
або частковий параліч верхніх і нижніх кінцівок.

Parapodium Dynamic Stander

ОСОБЕННОСТИ ПРОДУКТА:

- Пристрій поєднує в собі особливості динамічного ортезу TLSO+HKAFO.
- Забезпечення можливості пересування (завдяки балансу тулуба)
  для пацієнта з парезом нижніх кінцівок
- Гарна передня й бічна стабілізація тулуба
- Полози з медіальними майданчиками для поставлення стопи
  (нижня задня точка опори)
- Вигнуті передні колінні затискачі (середня точка опори)
- Отвір для поясного ременя ззаду (верхня задня
  і передня точки опори) і ремені для стабілізації стопи
- Дуже широкий діапазон регулювань, що дає змогу
  оптимально налаштувати пристрій, забезпечуючи за
  цьому повний комфорт і безпека пацієнта
- Опціонально: посилені наколінники, зап'ястки, танкетка,
  компенсувальна відмінність у довжині нижніх кінцівок,
  задній ремінь, додаткові бічні подушки.

НАЗНАЧЕНИЕ:

Реабілітаційно-допоміжний пристрій, особливо
для пацієнтів із параплегією, міелменингоці та ДЦП.

Це забезпечує широко зрозуміле реабілітацію
за допомогою вертикалізації та самостійного
пересування пацієнта без допомоги третіх осіб.

ПРОТИВОПОКАЗАННЯ:

- Глибока розумова відсталість,
- Передінсультні стани,
- Запропоновані стани,
- Важка стадія остеопорозу з деформаціями нижніх кінцівок,
- Порушення довгої осі кінцівок.

Переваги Динамічного Параподіуму

1.Самостійке вставання, тобто перебування у вертикальній позиції та прийняття
   позиції сидячи змушують працювати нижні кінцівки, що призводить до:
   зникне суглобових і м'язових контрактів, а також спастичності
- правильному живленню сполучної тканини
- ліквідації пролежнів
- фізіологічно навантаження кістково-суглобової системи
- фізіологічної функції (а також розміщенню в цілому) внутрішніх
  органів (нормальізації механізмів сечовипускання та каловідділення) та інших
- нормалізації роботи серцево-судинної та дихальних систем
2. Самостійне зручне та повністю безпечне перебування
  у позиції стоячи (без участі рук) упродовж дуже тривалого часу
  (навіть у разі нечутливості людина залишається у вертикальній позиції
  завдяки постійному контролю над центром ваги пацієнта).
3.Самостійке та повністю безпечне пересування силою власних м'язів
  без потреби в енергії ззовні (зовнішнє харчування), що робить можливим
  самообслуговування, а також обслуговування інших осіб
4. Реабілітація й ергтерапія (терапія роботою) у широкому сенсі слова
5.Підготовче тренування для занять професійним спортом
6.Підготовка організму до використання інших ортез (типу рухових пристроїв)
   для пересування в середовищі здорових людей.

Категоричні протипоказання до використання.

Динамічного Параподіуму:

- перед інсультним станом
- перед інфарктом стан
- пізній етап остеопорозу з деформованими нижніми кінцівками
  (зі чималими відхиленнями осінь нижніх кінцівок)

Принципи Пересування в Динамічному Параподіумі

Зміни розташування центру ваги пристрою та наявного
в ньому пацієнта є рушійною силою параподіуму.

Зміна розташування центру ваги в площині
перпендикулярною до планованого напрямку
рух виникає внаслідок м'якого
балансування верхньою частиною тулуба.

Досить навіть незначного м'якого балансування
тулуб  для відривання від підлоги полозів
з платформами, що розміщені на них ногами пацієнта.

Зміни в розташуванні центру ваги в площині паралельної
до планованого напрямку руху досягається внаслідок
незначних нахилів тіла вперед і назад; нахили у свою
чергу досягають завдяки спеціальній конструкції
нижнього шарніра та шарніра підвіски жилета.

Сумми цих 2 рухів центру ваги системи пацієнт
параподіум досить для приведення пристрою в рух.

Додаткова робота рук і синхронна взаємодія рук
з тулубом (руки ведуть параподіум способом підняття ручок)
роблять рухи плавними, а кроки — куди довшими.

Приблизна Підготовча Реабілітаційна Програма

На час Адаптації Організму пацієнта До будівлі.

Період адаптації, що зазвичай триває приблизно 7 тижнів, поділений на етапи.
Перехід до чергового етапу здійснюється тільки після засвоєння
матеріалу попереднього етапу у разі гарного самопочуття пацієнта.

Вправи потрібно завжди виконувати в присутності супроводжуючого обличчя!

Перший етап — Щоденні вправи:
до трьох повторень упродовж дня (під час виконання
вправ обов'язкова допомога супроводжувача обличчя)

1. Перехід із позиції сидячи в позицію стоячи в параподіумі безпосередньо
   з інвалідного візка (під час виконання вправ обов'язкова допомога терапевта).
2. Перебування в позиції стоячи впродовж:
   30 секунд — перша вертикаліація, 1 хвилина — другий вхід у параподіум.
   Час перебування у вертикальному положенні щодня продовжуємо на одну хвилину,
   поступово доводячи його до 20 хвилин.
   Рекомендований час перебування в параподіумі залежить від загального стану пацієнта.
   Якщо перебування в парапоумі в основному часі не супроводжувалося несвоюваністю,
   запамороченням, поганим самопочуттям, період перебування в пристрої
   можна продовжити ще на одну хвилину.
   Якщо з'являться тривожні симптоми через занадто тривалу вертикалізацію,
   потрібно негайно перервати тренування.
   Вправи треба відновити від самого початку етапу тільки після зникнення симптомів.
3. Перехід із вертикальної позиції в параподіумі в положення сидячи в колясці
(під час виконання вправи обов'язкова допомога супроводжувача обличчя)

Другий етап — Щоденні вправи:
до 3 повторень упродовж дня (під час виконання
вправ обов'язкова допомога супроводжувача обличчя).

1. Перехід із позиції сидячи в позицію стоячи в параподіумі безпосередньо
   з коляски (під час виконання вправи обов'язкова допомога терапевта)
2. У позиції стоячи (ручки параподіуму тримати хватом зверху)
   поперемінно балансувати праворуч ліворуч (робити спроби нахилу в сторони),
   поступово призвести до ритмічного переміщення центру ваги.
    У позиції стоячи перебувати 20 хвилин.
3. Балансувати упродовж 1 хвилини; в інший час треба стояти.
    Час балансування подовжувати на одну хвилину на день.
    Між балансуванням, що триває 1 хвилину, виконати однолінійну перерву.
    Цей етап вправ закінчити тоді, коли пацієнт може балансувати по 1 хвилині 10 разів.
4. Перехід із позиції стоячи в параподіумі в положення сидячи в інвалідному візку
    (Під час виконання вправи обов'язкова допомога супроводжувального обличчя).
    Метою цієї вправи є опановування навичками відривання полозів і платформ від підлоги.

Третій етап — Щоденні вправи:
до 3 повторений в течении дня
(залежно від стану та фізичних можливостей пацієнта).

1. Перехід із позиції сидячи в позицію стоячи в парапоумі безпосередньо з коляски.
2. Тренування індивідуальної хватки, робота над технікою самостійного входу в пристрій
 (Під час виконання вправи обов'язкова допомога супроводжувального обличчя).
3. У положенні стоячи (ручку параподіуму тримати хватом зверху) поперемінно
   балансувати праворуч ліворуч, одночасно відриваючи від підлоги платформи та полози.
   У перервах між балансуванням робити нахили та повороти тулуба в різні
   сторони та/або активні вправи для верхніх кінцівок із додатковим навантаженням.
4. Продовжувати час перебування пацієнта в параподіумі до 30 хвилин.
   Тримаючись за ручки, вести параподіум за допомогою супроводжуючого обличчя.
   Робити перші спроби самостійної ходьби.
5. Перехід із положення стоячи в параподіумі в позицію сидячи в колясці
    (Під час виконання вправи обов'язкова допомога супроводжувального обличчя).

Четвертий етап — Щоденні вправи:
до 3 повторений в течении дня
(залежно від фізичних можливостей пацієнта).

1. Перехід із позиції сидячи в позицію стоячи в парапоумі безпосередньо з коляски.
2. Тренування індивідуальної хватки, робота над технікою самостійного
   проходження/входу до параподіум, спроби самостійної ходьби
   (Під час виконання вправи обов'язкова допомога супроводжувального обличчя).
3. Самостійна ходьба зі зміною напрямку ходьби — 20-30 хвилин.
4. Прийняття положення сидячи в колясці з позиції стоячи в параподіумі, спроби самостійного
    посадки в коляску (під час виконання вправи обов'язкова допомога супроводжувального обличчя).
    Упродовж наступних тижнів і місяців потрібно поступово збільшувати навантаження
    залежно від самопочуття пацієнта.
    Треба самостійно виконувати щоденні домашні заняття в позиції стоячи
    (На кухні, у ванній тощо) і поступово ставати незалежним від допомоги супроводжувальних осіб.

2. Експлуатація параподіуму

Експлуатація параподіуму складається з трьох фаз:

1. Фаза входу в параподіум
2. Фаза перебування у вертикальному положенні та ходьби
3. Фаза виходу з параподіуму

1. Фаза входу в параподіум безпосередньо з інвалідного візка, ліжка, стільця тощо.

Для входу в параподіум потрібно виконати такі дії:
а) під'їхати на колясці до параподіуму або поставити пристрій
    прямо перед стільцем і ліжком, на яких перебуває пацієнт
б) заблокувати гальмо коляски, застрахувати коляску від можливого зміщення
в) відкрити задній клапан жилета
г) поставити ступні пацієнта на платформи
д) помістити коліна в колінотримачі та застебнути ремені навколо колін
є) схопити однією рукою за жилет, а іншою — за плечовий кронштейн
ж) пересунути стегна до передньої опори жилета та застебнути клапан
з) проверить замок
і) перевірити, чи надійно заблокований район стегнового пояса
    і впевнитися, чи немає зайвого тиску в зоні стегон
к) припасувати висоту бічних кронштейнів плечей
л) у разі особливо легких пацієнтів або тих зі чималим зміщенням уперед
    або назад потрібно застосувати ремінь для підтримки грудної клітки або спини пацієнта;
    можна також використовувати обидва ремені
м) перевірити розташування центру ваги пацієнта щодо осей підвіски жилета:
- у разі нахилу пацієнта вперед необхідно змінити передні амортизатори
   нижнього шарніра на твердіші та/або збільшити їх товщину
- у разі нахилу пацієнта назад необхідно змінити задні амортизатори
   нижнього шарніра на твердіші та/або збільшити їх товщину.

Застереження.

Під час спроб стати не можна спиратися на відкритий
задній клапан жилета або хапатися за нього.
Якщо пацієнт буде систематично спиратися всім тілом
на відкритий клапан, то може з'явитися невелика
деформація шарніра та проблеми із застібанням клапана.

Небезпека.

Вставання з інвалідної коляски з незаблокованими гальмами
або зі стільця, не страхуваного від пересування назад, представляє
загрозу для пацієнта і може призвести до нечастого випадку,
Результат якого можуть бути серйозні фізичні ушкодження.

Положення стоячи в параподіумі.

Параподіум уможливлює самостійне, зручне та повністю безпечне
перебування в позиції стоячи (без участі рук) упродовж дуже тривалого часу.
Навіть у разі нечутливості людина залишається у вертикальній позиції
завдяки постійному контролю над центром ваги пацієнта.
Для особливо легких осіб рекомендується використання ременя спереду
або ззаду або обидва ремені одночасно.

Ходьба в параподіумі.

Вчитися ходити в парапоумі потрібно почати з плавного балансування
верхньою частиною тулуба, що призведе до відривання від підлоги полозів
з платформами з розташованими на них ногами пацієнта.

Внимание.
Навіть незначні відхилення тулуба
в бік (5-10% відхилення від вертикалі)
призводять до відривання полозів із платформами від підлоги.

Внимание.

1. Балансування тілом, що призводить до відривання полозів від підлоги,
    є умовою ходьби в параподіумі.
2. Ходьба часто буває складнішою (часто неможлива) якщо:
   - центр ваги пацієнта в параподіумі є в неправильному положенні
   - причиною цього може бути неправильний монтаж параподіуму
     або погано підібрані та закріплені амортизатори в нижньому шарнірі
   - передні закінчення полозян сходяться всередину — неправильний монтаж параподіуму
   - під час балансування та відриву полозів від підлоги опадає передня частина полозів
   — занадто розшитаний шуруп закінчення стабілізувального прута (потрібно його загвинтити).
3. Змінювати напрямок руху можна внаслідок сильнішого підтягування
   ручки в тому напрямку, куди хочемо згорнути.
4.Самістоста ходьба в разі осіб із ураженням хребта
   на високому рівні та паралізованими чотирма кінцівками
   дуже ускладнена, але можлива за допомогою супроводжувальних осіб.
   Для ходьби необхідно робити плавні нахили (за участю рук)
   убік аж до відривання полозів від підлоги, поперемінно підіймаючи
   ручки синхронно з балансуванням тулуб.
   Дуже важлива правильна координація роботи рук і тулуба.
3. Фаза повторної посадки на інвалідну коляску, стілець, ліжко тощо.
    Після закінчення ходьби та/або перебування в позиції стоячи потрібно обережно
   повернутися на інвалідну коляску, стілець тощо.